Суд в Україні вперше захистив право продавати землю

2018-11-07 09:22:18

В судовому реєстрі з'явилася справа, в якій українець вперше відстояв своє право на обмін землею сільськогосподарського призначення, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини, яке набрало чинності 22 серпня 2018 року.

Проте в Україні і надалі існує мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, який вже більше 18 років консервує усі тіньові схеми та маніпуляції в сфері земельних відносин.

Напевне, всіх влаштовує ситуація, коли 7 мільйонів українських землевласників не можуть розпоряджатися своїм майном, а державний бюджет недоотримує величезні кошти. Україна гордо складає компанію Венесуелі, КНДР, Кубі та Таджикистану серед країн, які не мають ринку землі як такого. Але насправді такий статус-кво сильно похитнувся після того як питання існування мораторію було винесено не тільки в економічну і політичну, а й в правову площину. Спробуємо разом розібратися в тому, яким чином рішення ЄСПЛ та національного суду вплинуть на землевласників та Україну, чи будуть їх надалі використовувати в судах, а також чи може бути прискорений процес відміни мораторію та створення довгоочікуваного ринку землі в Україні.

На даний момент, президентські та парламентські вибори 2019 року "відволікли" увагу наших законодавців настільки, що вони вважають конструктивну діяльність неактуальною, навіть незважаючи на той факт, що близько 7 мільйонів українців не можуть реалізувати своє право власності в повній мірі і недоотримують кожного року близько $800 у розрахунку на одну земельну ділянку тільки орендної плати, не говорячи вже про повну відсутність можливості реалізувати свій актив.

У час передвиборчих перегонів лозунги і обіцянки виглядають куди привабливіше, аніж "нецікаві" бесіди про модальність проведення реформ. Політичні амбіції очевидно взяли гору над об'єктивними потребами і здоровим глуздом. В підсумку, народним депутатам та урядовцям не вистачило ані моральних, ані фізичних сил ухвалити рішення про скасування мораторію на продаж земель. Та в Україні, як і в будь-якій іншій цивілізованій країні, існує три гілки влади: виконавча, законодавча та судова. Вже давно стало зрозуміло, що виконавча та законодавча влада в питанні зняття мораторію орієнтується на власні політичні, економічні та корупційні інтереси. Тому, залишаються надії, що дана проблема буде вирішена через судову гілку влади, що в даному питанні, на перший погляд, є незалежною від вищезазначених груп інтересів.

Які принципові зміни відбулися, що можуть зрушити земельне питання з мертвої точки?

Так, у лютому 2017 народний депутат Олексій Мушак подав до Конституційного Суду позов від 55 депутатів про неконституційність мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, проте КСУ відхилив дане подання.

Новим поштовхом в даному напрямку стало рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі "Зеленчук та Цицюра проти України", відповідно до якого мораторій на продаж земель визнається таким, що порушує права людини, зокрема статтю 1 Протоколу 1 до Європейської конвенції з прав людини. Відповідно до Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення ЄСПЛ стають джерелом права в Україні з моменту, як сплине тримісячний строк від дати винесення рішення. Тобто, 22 серпня 2018 року рішення ЄСПЛ у справі "Зеленчук та Цицюра проти України" стало джерелом права в Україні.

У відповідь на це рішення, уже 69 народних депутатів здійснили подання до Конституційного Суду щодо неконституційності мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення.

Вже 1 листопада в офісі Реанімаційного Пакету Реформ 12 експертів, що були учасниками круглого столу "Конституційне право власності на землю", дійшли висновку, що Конституційний Суд України має всі підстави для відкриття провадження в питанні неконституційності мораторію, і, якщо таке провадження не буде відкрито, за цим, ймовірно, стоятимуть виключно політичні, а не юридичні причини. В цей самий час Конституційний Суд відхилив подання депутатів, ще раз підтвердивши свою заполітизованість та небажання виконувати свою пряму функцію – трактувати конституцію.

В той же час, іншим доречним способом скасування "земельного мораторію" може стати серія позовів громадян України до судів різних інстанцій щодо незаконності законодавчих обмежень обігу ріллі. Зокрема, перший подібний позов уже отримав Дрогобицький районний суд 19 вересня цього року.

Вже 12 жовтня було винесене перше судове рішення, що посилається на рішення ЄСПЛ у справі "Зеленчук та Цицюра проти України". Так, Донецький апеляційний суд відмовив прокурору, який звертався з вимогою визнати обмін землі недійсним, у зв’язку з існуванням мораторію. Дана справа стосувалась договору міни від 26 травня 2016 року, згідно з яким фізична особа передала у власність TOB Агрофірма Каравай, належну їй на праві власності земельну ділянку, площею 9,49 га, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, натомість, TOB Агрофірма Каравай передало у власність фізичній особі, належну йому на праві власності земельну ділянку, площею 0,1 га, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначений договір міни укладено з грошовою доплатою в розмірі 272 тис. грн. "При вирішенні справи суд посилався на висновки Європейського суду з прав людини у справі Зеленчук і Цицюра проти України, ст.14 Конституції України, та норми цивільного і земельного законодавства України, які регулюють виниклі у справі правовідносини", – сказано в рішенні суду.

Чому ця справа є важливою та що буде далі?

По-перше, створено прецедент, коли на основі рішення ЄСПЛ в справі "Зеленчук та Цицюра проти України" були захищені майнові права землевласників. Зокрема в рішенні йдеться наступне: "Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном (розпорядження землею сільськогосподарського призначення) у даному випадку не є виправданим, оскільки, як підкреслив ЄСПЛ у рішенні Зеленчук та Цицюра проти України, тягар, накладений на двох заявників, був надмірним".

По-друге, розуміння мотивації конкретного землевласника, який виграв цю справу в національному суді – не сам обмін, а отримання грошової компенсації за власну земельну ділянку – дозволяє припустити, що все більше українських землевласників буде шукати законних шляхів вільно розпоряджатися своєю земельною ділянкою. Даний прецедент може значно пришвидшити процес створення ринку землі в Україні, створивши дієвий механізм захисту майнових прав для українських землевласників.

Отже, українські землевласники отримали реальний інструмент захисту своїх майнових прав. Найближчим часом таких справ ставатиме більше, що дозволить українцям або реалізувати свої права в судовому порядку, або стимулює органи державної влади до створення ринку землі в Україні.